Как раз вот пришел из Музея Жидов Польских в Варшаве 1000 лет истории. Такого интерактивного, правильно разработанного, проработанного до деталей, дорогого многофункционального помещения я не видел...просто нет слов...я видео выложу...он (этот музей ПОЛИН был официально удостоен звания лучший европейский музей 2016 года). Что касается тех залов где начинается история концлагерей, затем холокост...крематории...лагеря смерти...я не знаю кому в голову может прийти ставить ЭТО под сомнение...у меня просто ком в горле стоял, - такие вещи даже такие скупые на эмоции люди как я, не могут оставить равнодушными. Первая фотография - это сохранившаяся табличка которая висела при входе в "Душевую", 2ая и есть та самая "душевая" из которых потом вывозили тела в специальные крематории, работавшие 24 часа в сутки...Музею удалось выполнить свои функции исторического объекта памяти....на последок хочу процитировать одного украинского философа В.Кебуладзе: " ...маємо бути дуже обережні в нашому ставленні до минулого, адже з нього виростє наше майбутнє. З одного боку , слід пам'ятати певне значення місць пам'ті , яке зрештою й робить місце пам'яті тим , чим воно є. Адже важливий аспект місця пам'ті полягає саме у сталому нагадуванні його історичного значення. А з іншого боку, через забуття маємо звільнитися від тиску символічної навантаги, аби бути здатними переживати живу присутність цього місця у теперішньому. Через тотальне запам'ятовування минуле поневолює наше теперішнє, а повне забуття знищує сам сенс місця пам'яті. Втім, почати все від самого початку нам не судилося. Ми приречені блукати стежками пам'яті у хащах забуття."
